Смерть Кушнарева. Верите в несчастный случай?

Кто не в курсе: http://www.rambler.ru/news/events/ukraine/9523809.htmll http://www.vesti.ru/comments.htmll?id=54819 Мне что-то не верится, что это несчастный случай. Что думаете?

Очередной /Георгадзе/? В своё время Игоря Талькова - так же убили, вроде как по неосторожности, а затем убийца в Израиль - шмыг и там потерялся... Иудеи, своих - не отдают!

Я летом была в Харькове.Общалась с теми,кто с ним лично знаком и дела всякие решает...Не удивлюсь,если это не несчастный случай.

Очень жаль. Потеряли борца за русский язык.

Это по телевизору Витренко сказала? :) Борьба может быть только за воссоединение с Россией, иначе это не борьба, а жалкие попытки выкляньчить себе преференцию в концлагере.

Круто, конечно, в новейшей российской истории такого не было. Фамилию стрелявшего так и не называют?

Не-а. Везде пишу только "человек, смертельно ранивший... находится под дом. арестом".

уже назвали фамилию (я забыла)-он его друг и мастер спорта по стрельбе............... очень все странно

и главное,что для людей, ворочающих такими деньгами, совершенно не проблема найти такого вот "Фунта". Ну получится убийство по неосторожности, ну отсидит он сколько-то. Зато детей и внуков своих обеспечит. И расследовать ничего не надо - вот он, убивца... блин! и опять никто не узнает, что там было на самом деле

... и ещё он - заместитель директора харьковского завода "Точприбор". И фамимия у него подходящая - Завальный. Зовут Дмитрием.

для Инны- Смерть браконьєра „Чи був покійний моральною людиною?” – Питався Остап Бендер у жалобній промові над могилою Михайла Самуелійовича Паніковського, людини без паспорта. І сам же відповідав: „Ні, покійний не був моральною людиною”. Над могилою Євгена Петровича Кушнарьова напевно лунатимуть інші промови. Звісно, говоритимуть про великого патріота України, що являв собою взірець законослухняності та відданого служіння своєму народові. Говоритимуть, напевно, і заяложену фразу про підступну долю, яка забирає найкращих. Про вічну пам`ять у серцях вдячних харків`ян і усього прогресивного людства. Про гаряче серце, яке перестало битися в палаті інтенсивної терапії Центральної районної лікарні Ізюмського району Харківської області. А потім вбиті горем друзі небіжчика з гамором попрямують до шикарного ресторану, де пом`януть „за слов`янським звичаєм” свого дурисвіта, що по-п`яні отримав у бочину великокаліберну кулю зі свинцевим наконечником, яка валить на смерть дикого вепра з першого ж пострілу. І там, підігріті улюбленим напоєм „великого громадянина й патріота”, розказуватимуть один одному іншу історію. Про те, як Євген Петрович з друзями поїхав на полювання - по кабана. Ну, „полювання” – це по-їхньому. По-нашому це називається браконьєрством, бо мисливський сезон в Україні закритий і отримувати радість від вбивства живої істоти дозволяється хіба що при вигляді зайця. І то – по вихідних днях. Приїхали Кушнарьов з друзями по пляшці в Ізюмський ліс, витягнули мисливські припаси, випили усе та вирішили таки трохи розім`ятися. Але роки та кількість спиртного взяли своє – і довелося веселій компанії повертатися додому, бо руки тремтіли, кабани двоїлися, а горілка скінчилася. По дорозі у когось з горе-мисливців чорти забігали в очах і він заволав, показуючи у вікно „джипа”: „Вовк, вовк!” Чи справді трасу перебігав сірий лиходій, чи то якась коза паслася в придорожніх хащах, чи, може, собака з сусіднього села робив вечірній моціон – ніхто, ясна річ, розбиратися не став. „Слуги народу” з залитими горілкою очима повитягували рушниці, забиті набоями на дику свинюку, і давай палити. Один навіть поцілив. І тепер злостивці пропонують перейменувати мішень „біжучий кабан” на мішень „лежачий Кушнарьов”. Втім, автор цих рядків, просякнутий тугою за християнським людинолюбством, має іншу версію подій, що відбулися 16 січня 2007 року в Ізюмському лісі. Насправді Євген Петрович був не на полюванні (Боже борони!), а їздив по районах Харківщини, де спілкувався з виборцями, вислуховував депутатські накази та ретельно записував на папірця всі пропозиції трудівників села щодо подальшого поглиблення конституційної реформи. Та, повертаючися з одних таких зборів, побачив Кушнарьов на лісовій галявині кількох браконьєрів, що шукали кабана. „Еге, - зметикував Євген Петрович, - а мисливський сезон вже того, закритий. Це ж – брутальне порушення правил спеціального використання об`єктів тваринного світу, за яке передбачене адміністративне стягнення, встановлене статтею 82 частина 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з конфіскацією знарядь правопорушення, тьху ти, рушниць. А рушниці які – це ж бюджет Ізюмського району зразу стане багатшим на кілька десятків тисяч доларів... Боже, та вони ще й п`яні. Ну все, якщо в дозвільній системі МВС про це довідаються, то більше на бачити цим панам дозволів на володіння мисливською зброєю... О, а пляшок скільки накидали, негідники. Це ж – стаття 73 КУпроАП, „Засмічення лісів відходами”, що передбачає накладання штрафу в розмірі до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Треба негайно затримати правопорушників і доставити їх до найближчого відділку міліції.” Одним словом, зупинився Євген Петрович біля браконьєрів, показав своє депутатське посвідчення, пояснив, що він – слуга народу й взагалі патріот України та запропонував туристам проїхатися до дільничного міліціонера. Робити нема чого – розрядили мисливці свої рушниці (народний депутат, ясна річ, за цим особливо прослідкував, знаючи, що заряджену мисливську зброю перевозити категорично заборонено), зачохлили знаряддя правопорушення, сіли в „джип” і поїхали писати явку з повинною. Та треба ж було такому трапитися, що по дорозі авто оточила вовча зграя. Сіли хижаки прямо серед дороги, зубами клацають і хочуть скуштувати депутатського тіла. Замислив був водій „джипа” бампером легенько пару тварюк стусонути та їхати собі далі. Але Євген Петрович як закричить: „Не смій! Це ж жива істота, тварина Божа, не роби гріха. Я зараз вовкам прочитаю кілька витягів з програми Партії Регіонів, і вони самі зрозуміють всю ганебність свого вчинку”. Вийшов народних обранець, відкрив зошита з промовами Віктора Януковича та партійною програмою й став читати. Але один з мисливців зненацька вискочив з машини, розчохлив рушницю, вставив патрон та навів знаряддя правопорушення на вожака зграї. І кинувся тоді Євген Петрович під кулю, закривши своїм тілом нещасного звіра. Ми й вони Відкиньмо лицемірні співчуття й скажімо прямо: нам, які добувають собі хліб насущний своєю працею, абсолютно байдуже, що там трапилося в Ізюмському лісі з одним з них. Ми й вони – це різні світи, що перетинаються лише тоді, коли одному з них потрібно нашої донорської крові. Нехай хоч перестріляються, хоч горлянки один одному поперерізають. Для нас все те, що відбувається з ними – це таке ж потойбіччя, як і для них наші проблеми. А до смерті Кушнарьова ми маємо ставитися приблизно також, як вони ставляться до смерті Олексія Жеребка, забитого в Одесі керівником обласного штабу „Нашої України” народним депутатом Козаченком. Чи – до смерті 11-ти річного учня київської школи №151 Максима Прокопчука, збитого автомобілем народного депутата Черновецького (як стверджують очевидці, у машині були сам Черновецький та його подруга Ірена Кульчицька) У них – власний бюджет, який вони чомусь називають „державним”, власна прокуратура, власні суди, власне Міністерство охорони їхнього здоров`я. Для них – усе, для нас – закон. Доки вони здебільшого нищили нас – стріляли, мов зайців, давили, мов слимаків. Оскаженілі від власної безкарності та переконані, що вхопили Бога за бороду, вони, нарешті, взялися один за одного й нам з цього треба лише радіти та усіляко їм допомагати. Наприклад – провести масовий мітинг з вимогою роздати побільше зброї народним обранцям, вкупі з Президентом, членами Уряду, керівництвом Генпрокуратури, СБУ та МВС. Калібром бажано побільше. По-можливості – видати ще й гранатомети та ракети „земля-повітря”. І нехай полюють. Без усяких обмежень. Не печалуватися нам треба зі смерті Кушнарьова, бо на його місці міг би опинитися хтось із нас – бабця, що йшла вздовж лісової дороги, чи школяр, який збіг з уроків у сільській школі. От тільки в такому випадку міністр охорони їхнього здоров`я пан Поляченко напевно не став би псувати свій робочий графік поїздкою до Ізюмської райлікарні. І харківських курсантів ніхто б не ганяв на станцію переливання крові для примусового донорства. І вертольоти Міністерства з надзвичайних ситуацій не доставляли би столичних лікарів на консиліум до якогось там районного центру. Бо надзвичайна ситуація для них – це коли в міністра Шуфрича дача горить. Та й ще не факт, що підстрелений взагалі опинився б у лікарні, бо слуги народу чи навряд захотіли б псувати оббивку їхнього авто кров`ю одного з нас. Скоріше за все, кинули б подихати пораненого в лісі, мов собаку. А їхня прокуратура написала б, що мав випадок прикрого самогубства. От тільки цікаво, як тепер прокуратура буде викручуватися? Їхня міліція вже заявила, що справу розслідувати не хоче, мовляв мало місце вбивство з необережності, а це – прокурорська підслідність. Ой, пане міністре внутрішніх справ, що ж Ваші підлеглі таке верзуть? Ну яке ж це вбивство? Вбивство, пане Цушко, було б якби Кушнарьов склеїв ласти на місці. А якщо „патріот України” спромігся дожити до операційного столу, то вести мову можна виключно про заподіяння з необережності тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого. Стаття 128 Кримінального кодексу України, санкція – громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, тобто виконання засудженим у час, вільний від основної роботи, безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. А я б такий, що отого „ворошиловського стрілка” взагалі відпустив би на всі чотири сторони. Нехай далі стріляє. Та ще б і медаль дав би „За звільнення Харкова”. Насправді нам треба радіти й молити Бога, щоби в усіляких кушнарьових стріляли по-частіше. Але не в Києві з її Феофіанією, на яку в 2007 році з бюджету виділено грошей більше, аніж на всю сільську медицину, а поблизу до тих лікарень, де наші койко-місця. Чи могли мріяти ізюмські лікарі про таку увагу до себе, якби Кушнарьов браконьєрстував десь би в околицях Києва? – Та, звісно ж, ні. А тепер на районну медицину пролилося стільки матеріальних благ, що наші зможуть більш-менш пристойно лікуватися, щонайменше, рік. Ось, якби щороку хоча б з десяток народних депутатів по селах гинули – ото було б непогано. Тоді б з їхнього бюджету щось би й нашій медицині перепало. Тільки ні в якому випадку не можна допустити, щоби вони в наших лікарнях довго маялися. Тут має бути гарантія – або депутатам патрони відповідні видавати, або добивати після операції зусиллями нашого медперсоналу. Бо інакше вони почнуть убивати наших. Якщо хтось не зрозумів – пояснюю на прикладі Кушнарьова. Їхнє телебачення, наприклад, повідомило, що до Харкова за кілька годи після інциденту з Кушнарьовим прибула бригада трансплантологів. Для чого трансплантологи зрозуміло – на випадок, якщо слуга народу виживе й йому доведеться міняти прострілені товаришем нирки. От тільки ніхто не пояснив, де їхні лікарі збираються трансплантат брати, бо в Україні зусиллями народних обранців питання відбору донорських органів досі законодавчо не врегульовано. І нирку на законних підставах Кушнарьову можна було б пересаджувати лише в тому випадку, якби б хтось би з кушнарьовських соратників йому одну зі своїх подарував. А тепер уявімо пана Януковича чи пана Ахметова чи хоча б Нінку Карпачову, які хочуть поділитися з пораненим своєю ниркою. Уявили? – Отож. Надії на трупний матеріал також не має через відсутність в Україні банку донорських органів. Очікувати, доки в Харкові почнеться зимовий холод і в морги повезуть замерзлих бомжів не доводиться – нирка потрібна не будь яка, а імуносумісна, взята від певної людини. Таку ще треба пошукати. А тепер пригадаймо харківських курсантів, які примусово здавали кров „для Кушнарьова”. Година роботи лабораторії – і імунологічна карта кожного з них ляже на стіл трансплантологів. Далі – справа техніки. Йде потрібний курсант вечірнім Харковом, а тут з темного підворіття його б`ють молотком по голові. Причому, у цей момент у Бюро судово-медичної експертизи абсолютно випадково опиняється апаратура для підтримання життєздатності видаленої з трупа нирки... Так що – ніяких пересадок. Наші нирки нам самим знадобляться. Але кров`ю я поділитися можу. Вона в мене, кажуть, настільки отруйна, що тому ж Кушнарьову, думаю, 10 „кубиків” вистачило би, щоби зразу ж припинити реанімаційні заходи. За один раз можу здати 250 мл – якраз на 25 депутатів чи урядовців. Свиняча смерть Даремно питатися, за яким бісом Кушнарьов поїхав з рушницею до ліса. Звісно, не голод погнав його полювати на кабана. І свіжину, якби він так вже захотів свининки, йому б, напевно, подали б у ліжко. А поїхав, бо давно на замислювався над поясненням своїх примх, як давно вже не думав про їхні наслідки. Точно так даремно питати, навіщо Кушнарьов з тим же Борисом Колесниковим влаштовували восени 2004 року збіговисько в Сіверодонецьку, де закликали про відокремлення трьох східних областей України зі створенням нової держави зі столицею в Харкові. Мудрі люди цього б не зробили хоча б через повну утопічність подібного проекту. Бо для існування держави потрібні не тільки вони, потрібні, передусім, ми, яких вони визискують. Ми – на яких вони дивляться як на бидло, у яких вони забирають кров і нирки, і яких безжально давлять своїми „Мерсами”. Тому якщо бюджет, закони, прокуратура їхні, то держава – наша. На могилі Паніковського син турецькопідданого поставив скромний надгробок, назвавши небіжчика людиною без паспорта. Над могилою колишнього харківського губернатора було б непогано накреслити інший напис: „Тут лежить Євген Петрович Кушнарьов, людина без батьківщини”. І дати салют – з італійських карабінів, споряджених набоями на кабана.

а теперь переведи! это русский форум!

Ох как кому-то Северодонецк поперек горла встал

Ага, при этом татары со своим меджлисом и известными планами - лепшие друзья. :)

Что правда глаза колет? Образ героя не получается?

у вас сегодня праздник, возвращайтесь к столу, не отвлекайтесь

Вот только не надо за меня домысливать и своих действий мне приписывать.

как, вы не отмечаете день соборности?

Похоже, вы доотмечались уже. Уж, слишком навязчиво переключились на мою личность.

а почему лично для меня? Каждый человек имеет свою точку зрения относительно личности, событий и трактовки этих событий. Если убрать неприкрытый сарказм (местами переходящий в грубую пошлость) и не к месту приведённые сравнения в написанном, а прочитать "голые" факты автора - он прав со своей стороны. Моё мнение о написанном? интересно и совсем уже правильно начинается с того момента, когда идут рассуждения о нас и них (мы и они). Что правда - то правда. О Кушнарёве я выссказалась как о грамотном и сильном политике. И мнение моё сформировалось не за один день. Мы (пересічні маленькі українці) судим о публичных политиках на базе того, что видим и слышим. Мнение формируется на основе параллели и сравнения.

называют. Знаем его лично (Диму З.), и отца его. Это действительно несчастный случай :( Я как раз из Харькова

С ген.Лебедем, с губ.Евдокимовым, да ещё много с кем, происходили именно - "они". Вот с ген.Рохлиным, только неувязочка вышла...

Думаю, что таки несчастный случай. :-(

Несчастный случай ИМХО

Сколько таких вот охотничков подстреливают... А попал под выстрел депутат - и развонялось обчество...... Почитать комменты на Обозревателе - блевать хочется...... Чисто по-человечески жаль его, дурацкая смерть, - нарушение правил безопасности плюс браконьерство (сезон охоты закрыт, а даже если бы и был бы открыт, то во вторник охотиццо нельзя). Но у нас законы только для прокурора.....

Один из чиновников,вхожий в высшие эшелоны власти, только что приехал из Киева. Ему говорят, что вот Кушнарев и компания перепились и т.д. Он в ответ - ни х... У Кушнарева на избирательную компанию взяли очень большие деньги. После победы Кушнарев стал требовать отдать деньги ( видимо в виде постов, привиллегий для своих людей и тп). Его послали. Тогда в ответ он послал их, заявив что на следующих выборах он пойдет своей отдельной партией. После этого охота, случайный волк, "случайный" выстрел. Вот так.

офф...классный ник и ржачный паспорт!

Видать, все деньги на избирательную компанию забрали. Даже счет пришлось открывать сбора средств на лечение (когда еще жив был).

обыкновенный несчастный случай. Вернее, одна из десятка ежегодных смертей на охоте. Жалко Кушнарёва, до глубины души. Хороший, толковый был политик. Принципиальный, преданный своему делу, самодостаточный, адекватный и несгибаемый. Царствие ему Небесное!

Это он адекватный и все остальное?:-О Смешно.:-)

зря смеётесь. Я, вообще, сторонница другого крыла нашей политики. Но Кушнарёву отдаю должное: во всей той грязи, в которой ему пришлось барахтаться после выборов в 2004 году, он выглядел достойно. Никогда не отказывался от эфира, где он был единственным оппонентом и всегда последовательно и чётко держался своей линии и своих убеждений. Заметьте, он оставался преданным своему лидеру, не взирая ни на какие обстоятельства. Это, действительно, характеризиет его как адекватного человека. А то, что он был сильным грамотным политиком, здесь и обсуждать нечего. Это - правда.

Отдавайте. У меня другое мнение.

Нет ни чего смешного,в отличии от не которых наших политиков он всегда мыслил и действовал трезво и только благодаря ему в Харькове появилась новая линия метро,новые вагоны в метро и проезд при нем не поднимали,я думаю он не мало сделал для Харькова,дорогие хоть раз в год, но ремонтировались. Так что не надо если не в теме,да еще и в сером,так об усопшем.

Я сужу о других его делах. За все надо отвечать.

а вы, значит, судья, да? Считаете, что то, как "ответил" он, адекватно? Да, за все надо отвечать в этой жизни, но не стоит смешивать в кучу эту банальную сентенцию и вашу плохо скрываемую желчнось!

Нет, не судья. Фантазию свою уймите и не приписывайте мне свою желчность. И тем более не надо это "смешивать в кучу".

"К какому бы предварительному выводу не пришло следствие, однозначно можно утверждать лишь одно - по старой доброй украинской традиции, убийства политиков не раскрываются. В марте 1999 года был убит лидер Народного Руха Украины Вячеслав Чорновил, но заказчиков и исполнителей убийства так и не нашли. Также как и в случае с бывшим главой Национального банка Украины Вадимом Гетьманом, погибшего в апреле 1998 года. Не говоря уже о деле журналиста Гонгадзе и связанных с ним расследованиях предположительных самоубийств министра транспорта Георгия Кирпы и министра внутренних дел Юрия Кравченко" ППКС!

Случайностей не бывает.

Я бы даже сказала, что это закономерность. Перефразируя классика - если ружье в машине заряжено, то оно выстрелит. Просто некоторые наши политики и олигархи вообразили себе, что они не только не прикосновенны, но и бессмертны. Вот поэтому им можно и пьяными за рулем ездить, и на красный свет, и во вторник на охоту ездить с нарезным оружием.

Живу в Харькове. Общественное мнение - случайностей не бывает и в этой связи многие поминают назлым тихим словом Масельского. Народ поближе к верхам, говорит, что случайность. Лично я тоже полагаю, что случайностей не бывает

Несчастный случай

Он, оказывается, успел ЖЖ завести, всего одна запись - http://kushep.livejournal.com/

ух... честно говоря, мороз по коже :(((

Вот тебе еще немного мороза - http://antimil.livejournal.com/70418.htmll

Спасибо, но как-то сейчас не до того :(( Смерть - всегда грустно и тяжело. Но понимаешь, его действительно очень любили у нас в Харькове... Грустно :(

Хм, а чего грустить-то? Ничего не изменишь уже, только себе нервы попортишь.

Сегодня люди в метро у телеэкранов реально плакали. Женщины, мужчины... действительно, мороз по коже. :-(

угу :((

А по Брежневу как рыдали-то... Мож, помнит кто...

тут другое, блин, что вы все в одну кучу снова...путать разные причины при схожих последствиях и при этом делать умный вид...вот уж легко быть темным анонимом...

Это, милочка, сарказм был

да что вы говорите, а я четко увидела глупость. А сарказм - это не у вас в сообщении, это в словарике...там, кстати, еще масса других неподходящих вашему сообщению слов, что теперь, перечислите "уместный", "справедливый", "обдуманный", "ценный"...

Как Вы озлоблены-то, не с той ноги встали? Сообщение от ремарки отличать не умеете? Поучитесь...

Написать новое сообщение на эту тему (см. внизу списка топика)... Список сообщений топика (любой, пользующийся поиском-архивом ресурса это сочетание не раз встречал)... Показать все сообщения (41) - да хоть вот в этом топике вверху ... Вот по всей Еве "сообщения", а у одного анонима, понимаешь, "ремарка" :) С оригинальными долбанонимами общаться - только время тратить, действительно нужно поучиться что-то полезное в тексте отыскать:(

Ремарка таковой остается и в устной речи, и в пьесе, и на Еве, и в зале заседаний. Не могут же создатели сайта предусмотреть все типы высказываний, потому и назвали нейтрально: сообщения. То, в частности, что пишется Вами, называется перебранкой

а давайте еще трактат об интерпретации алфавита прочтите, не дайте пропасть чудному вечеру:)))

а просто все. ставьте пометку /апарте/ - и все понятно будет. и не придется потом уточнять, в терминах путаться...

кстати... сорри, но в устной речи ремарок нет. http://dic.gramota.ru/search.php?word=%F0%E5%EC%E0%F0%EA%E0&all=x

А это кто? Случайно зашла сюда и незнаю а кто такой Кушнарев?

http://files.korrespondent.net/politics/kushnaryov/

Верю в злодейство Ющенко и иже с ним причем без уговоров и сразу.Их Ющенко-наш Чубайс тот же.ГадыЙ